Мене скорочують згідно ст. 40 п. 1 КЗпП. Я одна виховую 12-річну дитину . Також я голова цехового комітету профспілки. Без моєї згоди мене переводять до іншого структурного підрозділу. Чи є законним це?
Пунктом 1 ст. 40 КЗпП передбачено можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у разі змін в організації виробництва i праці, у тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Порядок вивільнення працівників визначено ст. 492 КЗпП. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у разі змін в організації виробництва i праці враховується переважне право на залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП.
При проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган має право в межах однорідних професій i посад провести перестановку (перегрупування) працівників i перевести кваліфікованішого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Власник на свій розсуд також має право зменшити чисельність працівників певного фаху i кваліфікації, чисельність посад, звільнити працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху i кваліфікації, чисельність інших посад. При цьому повинні дотримуватися правила щодо переведення звільнених працівників на іншу роботу за наявності вакантних робочих місць (посад) i за їх згодою.
Згідно зі ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП, може здійснюватися лише за попередньою згодою профспілкового органу. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше ніж через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу.
Крім того, при звільненні працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП діють обмеження щодо звільнення окремих працівників, встановлені ст. 184 КЗпП (зокрема, це стосується вагітних жінок i жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — у випадках, передбачених частиною шостою ст. 179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда), частиною першою ст. 197 КЗпП, Законом № 2998-XII (молодих працівників віком від 15 до 28 років, прийнятих після закінчення чи припинення навчання протягом двох років після прийняття на роботу).