Мешканцям відомчого гуртожитку (штатним працівникам цього відомства) видають ордери на проживання із зазначенням певного терміну (від 3-х місяців до 1 року). Ордер видається лише за умови, що людина підписує своєрідних договір , у якому зазначено, що вона зобов,язана виселитися із гуртожитку у 3-денний термін при порушенні будь-яких норм проживання чи за вказівкою коменданта. Чи правомірна така дія дирекції ДЖКП?

Стаття 127 Житлового Кодексу УРСР встановлює, що „для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки”. Разом з цим ст. 129 цього ж Кодексу закріплює, що „на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу”. В жодному з нормактивних актів не вказується строк, на який може бути видано ордер на поселення, тобто в Вашому випадку строк, на який видається ордер може залежати від специфіки роботи у відомстві (тобто, строковості самої роботи). 

Якщо це угода на проживання у гуртожитку, то в самому факті її підписання немає нічого протизаконного і, зокрема, там можуть бути передбачені підстави виселення з гуртожитку і термін, у який воно проводиться. Але зазначена Вами причина «за вказівкою коменданта» ( в плані, якщо не було порушено правил проживання, а просто є вказівка коменданта) є незаконною.

Відповідно, виселення за недотримання правил проживання можливе лише за наявності цих підстав в Правилах внутрішнього розпорядку, Угоді на проживання.