Одноразова грошова допомога, хто має право на отримання та порядок отримання допомоги.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (надалі – Порядок № 975).

Отже одноразова грошова допомога оформлюється та виплачується:

  • військовослужбовцям – які проходять військову службу та вважаються таким, що виконують обов’язки військової служби, військовозобов’язаним або резервістам призваним на навчальні та спеціальні збори. Оформлення та виплати допомоги проводяться через військові частини, в яких вони проходять службу або збори.
  • Члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого, або особи звільнені з військової служби. Оформлення та виплати одноразової грошової допомоги проводиться через обласні військові комісаріати.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

  • у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності- дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії;
  • у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста – дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Примітка: Відповідно до п. 4 Порядку № 975, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, одноразова грошова допомога призначається, якщо смерть настала: а) під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби; б) у період проходження військовослужбовцем обов’язків військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; в) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовослужбовцем строкової служби, військовозобов’язаним або резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори (пункт в) застосовується з 1 січня 2017 року).

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, одноразова грошова допомога призначається та виплачується членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого), у рівних частинах:

  • у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста у випадках виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби – у розмірі 750 – кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
  • у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста у випадках проходження військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що стався в період проходження військової служби, або під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві – у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

У разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності після звільнення з військової служби, внаслідок вищезазначених причин:

  • 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року - за І групу інвалідності;
  • 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року – за ІІ групу інвалідності;
  • 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року – за ІІІ групу інвалідності.

У разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, яка настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, або встановлення звільненому військовослужбовцю після звільнення з військової служби (не пізніше ніж через 3 місяці після звільнення з військової служби), у розмірі:

  • 120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року - за І групу інвалідності;
  • 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року – за ІІ групу інвалідності;
  • 70-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року – за ІІІ групу інвалідності.

Такі же саме вимоги та розміри виплат призначаються й військовослужбовцям строкової служби, військовозобов’язаним або резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

У разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від:

  • 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
  • 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
  • 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.